Збоку моє життя виглядало як вершина професії. 23 роки в телевізійному виробництві: великі проєкти, міжнародні команди, зірки, бюджети, ефіри. Один із фільмів, які я продюсував, знають мільйони глядачів у різних країнах – десятисерійна стрічка про співачку Анну Герман. За пів року я бував удома чотири ночі. Решта – літаки, країни, знімальні майданчики.
А всередині цілодобово працювало інше: тривожність, яка не вимикалась, метушливість, постійні хвилювання за терміни й бюджети. Величезна відповідальність і стрес. Напруга, з якою я прокидався і з якою засинав. Виснаження і повний автопілот.
Я шукав, як це вимкнути, бо не вірив, що так і має бути: я завжди був певен, що людина створена для щастя. І шукав, мабуть, тими самими способами, що й Ви. Читав книжки. Дивився психологів. Пів року ходив на терапію. Ставало трохи легше – на тиждень. Потім усе поверталось. Тоді я зрозумів: причина лежить глибше, ніж те куди дістають розмови і знання.
Одного дня я просто втік. Вийшов з офісу в чому був, не заходячи додому по речі, – на вокзал, у поїзд, у Карпати. Піднявся на гору. І там, у тиші, якої не чув роками, сталося те, що змінило все моє життя.
Я сів медитувати – і мені на руку сіла бджола. Я з дитинства боюся бджіл. Першим порухом було зігнати її. А потім я зробив інакше: дозволив їй сидіти. І в момент цього дозволу відчув, як усередині щось перезаписується – страх, що жив у мені десятиліттями, просто розчинився. За одну мить я перейшов зі стану тривоги й загубленості у стан такої чистоти і єднання, якого не знав ніколи.
Тоді я ще не знав, що це було. Але я мусив зрозуміти.
Пошук привів мене до церкви – і там я відчув: це моє середовище. Я став служити пономарем і прослужив п'ятнадцять років, живучи майже як монах: служіння, робота, однокімнатна квартира. Мені було важливо зрозуміти, як те, чого вчить церква, з'єднується з реальним життям і з наукою.
У ці роки я помітив: часом мені ставало по-справжньому добре, а часом – ні. Стихійно, без системи. Як тоді на горі – тільки некеровано. І я вирішив розгадати, від чого це залежить. Щоб стан „добре" перестав бути випадковістю.
Я з'єднував духовні тексти, науку і власний досвід – і розшифрував механізм. Підсвідомість сама створює наші захисти - заборони: ті, що ми відчуваємо як тривожність, страхи, виснаження. І вона ж уміє їх знімати – так само природно, як створила. Саме це сталося тоді з бджолою: дозвіл замість боротьби – і програма страху розчинилась сама.
Я не відкрив нічого нового. Я розшифрував те, що вбудовано в кожну людину від народження. Цим просто майже ніхто не користується.
Сьогодні я живу в рівному, теплому стані – з радістю і натхненням, які не залежать від подій. Я, як усі, помиляюся. Але я проходжу події свідомо і роблю в них свій вибір.
Я не езотерик і не психолог. Я працюю з підсвідомістю – з рівнем, де записані причини проблем. Свій підхід я називаю Методом природи, і все в ньому перевірено спершу на собі, потім вже на близьких і на клієнтах.